Дітям така робота буде дуже корисною, тому що ізонитка розвиває дрібну моторику, тренує уважність та посидючість, знайомить з основними геометричними поняттями, вчить орієнтуватися на аркуші паперу і тренує розвиток креслярських навичок.

Ізонитка або нитяна графіка (зображення ниткою, нитковий дизайн) - графічне зображення, особливим чином виконане нитками на картоні або іншій твердій підставі.
Цю техніку також іноді називають ізографіка або вишивка по картону. В якості підстави ще можна використовувати оксамит (оксамитову папір) або щільний папір. Деякі умільці зараз роблять вишивку на дисках. Нитки можуть бути звичайні швейні, шерстяні, муліне або інші. Також можна використовувати кольорові шовкові нитки.

Історія техніки ізонитка

Нитяна графіка як вид мистецтва вперше з'явилася в Англії. Англійські ткачі придумали особливий спосіб переплетення ниток. Вони вбивали в дощечки цвяхи і в певній послідовності натягували на них нитки. В результаті виходили ажурні мереживні вироби, які використовувалися для прикраси житла.

Інтерес до нитяної графіки то з'являвся, то зникав. Один із піків популярності був наприкінці ХIХ століття. Видавалися книги по рукоділлю, в яких описувався незвичайний спосіб вишивки на папері, простий і легкий, доступний дітям. Зараз цим мистецтвом займаються в багатьох країнах світу: Англії, США, Данії, Австралії тощо.

Найчастіше ізониткою називають вишивку на картоні, а нитяною графікою - картини з цвяхів і ниток. Так як ніхто дисертації не написав і чітко закріпити назву ніхто й не намагався, то будь-яка назва призведе до однієї техники і практично буде означати одне і те ж.

Та ж техніка, але виконана на туго натягнутій тканині, стала називатися «хордовими стежками» - автор запатентувала свою назву і техніку.

На англомовному «Заході» використовують назву «embroidery on paper» - вишивка на папері.
Іноді зустрічається назва «paper embroidery», рідше «Form-A-Lines» - форми з ліній.
Ще те ж саме, але французькою «broderie sur papier».
У німецькомовних країнах «pickpoints» - крапковий малюнок.

Як це робиться

Техніка виконання ізонитки проста і доступна людині будь-якого віку. Для її освоєння достатньо знати три основних прийоми:

• заповнення кута;
• заповнення окружності;
• заповнення дуги.

Необхідні інструменти для роботи:

• Картон, може бути оксамитовий папір або тонка фанера,
• нитки різного кольору (швейні, муліне, ірис, шовкові),
• голка,
• шило,
• ножиці,
• циркуль,
• лінійка.

Основні прийоми

1. Заповнення кута

• З вивороту основи креслимо кут.
• Кожну сторону кута необхідно розбити на рівні відрізки. Кількість відрізків на сторонах кута повинна бути однаковою.
• Для зручності пронумеруйте кожну з точок від 1 до ...(в нашому прикладі до 20).
• Чим щільніше знаходяться точки одна від одної, тим чіткішим вийде малюнок. Однак і робити його буде важче.
• Робимо проколи у всіх точках крім верхівки кута.
• З вивороту нитка вводиться в точку 1 і опускається в точку 2.
• Далі нитка проводиться з точки 2 в точку 3 і так далі.

Спробуйте і вже з перших спроб у вас можуть вийти гарні зображення.

При дотриманні рівної кількості відрізків відстань між точками входу нитки можна змінювати взалежності від задуму. На малюнках нижче показані варіанти заповнення кутів різної величини і форми.

2. Заповнення окружності

Розповімо про техніку заповнення окружності:

• Спочатку окружність потрібно поділити на парну кількість рівних частин
• Потім вибираємо будь-яку хорду кола. Наприклад, 13-2.
• Далі з вивороту голка з ниткою вставляється в точку 3 і проводиться в точку 14.

Далі з 24 до 1.

• 14 → 15
• 15 → 4

І далі робляться аналогічні стібки. Звертаємо увагу, що хорда повинна зробити 2 кола.

Чим коротшою буде хорда, тим більше вільного від стежків місця буде всередині кола.

А - заповнення кола через одну точку, В - через 3 точки, С - через 7 точок

Можна також робити протяжки декількома кольорами ниток, протяжками різної довжини:

Приклади заповнення окружностей

3. Заповнення дуги

• Накреслити дугу,
• розділити дугу на рівні частини,
• зробити проколи у всіх точках розподілу,
• втягати нитку в голку заповнити окружність за схемою: 1 → 2, 2 → 3, ... 8 → 9 і т.д.

Виготовлення робіт у цій техніці буде цікаво як дорослим, так і дітям. Головне, стежити за дитиною, тому що в роботі використовуються колючі та ріжучі предмети, як ножиці і голки.